Гортаючи сторінки історії…

Етапи становлення закладу освіти:
21.02.1921 р. – курси лікпомів;
1924 р. – медична школа;
1930 р. – медичний технікум;
1944 р. – фельдшерсько-акушерська і фармацевтична школа;
1955 р. – об’єднання фельдшерсько-акушерської і фармацевтичної школи в ЗМУ (Запорізьке медичне училище);

(вул. Олександрівська з 2016 р.)

Колишній навчальний корпус  по вул. Дзержинського, 6

1997 р. – об’єднання Запорізьке медичне училище № 1 та Запорізьке медичне училище № 2;
2004 р. – комунальний заклад «Запорізький медичний коледж» Запорізької обласної ради;
2013 р. – комунальний вищий навчальний заклад «Запорізький медичний коледж» Запорізької обласної ради;
2020 р. – комунальний заклад «Запорізький медичний фаховий коледж» Запорізької обласної ради;
2021 – рік ювілейний, наше сьогодення.

Зустрічаємо гостей коледжу

Директорами в різні роки працювали:
Терешкович Абрам Миронович (1921-1922 р.р.).
Кронік Ісак Давидович (1923-1925 р.р.), лікар робітничої лікарні.
Коген-Баранова Ганна Борисівна (1926-1927 р.р.), фармацевт.
Немзер Розалія Абрамівна (1928-1937 р.р.), фармаколог.
Слінченко Сергій Денисович (1938-1944 р.р.), лікар.
Злотніков Михайло Семенович (1945-1953 р.р.), воєнний військовий лікар.
Гольдштейн Григорій Моїсейович (1944-1953 р.р.), фармаколог.
Гладкова Ганна Микитівна (1953-1959 р.р.), лікар-гінеколог.
Кочетов Сергій Миколайович (1959-1945 р.р.), військовий лікар.
Шейченко Юрій Анатолійович (1976-1987 р.р.), лікар-уролог.
Петрихін Валерій Миколайович (1988-1989), лікар.
Журавльова Людмила Никифорівна (1990-2014 р.р.), лікар-педіатр.
Варавка Ірина Петрівна (з 2014 року), лікар-терапевт.

Історію нашого закладу реконструйовано на основі даних державного архіву Запорізької області, спогадів ветеранів війни і праці різних років, фотодокументів, особистих речей викладачів і колишніх випускників.

20-ті роки… «На початку епохи»

У місті панує голод, руйнація, епідемія тифу й віспи. Єдина лікарня для військовослужбовців не може впоратися із захворюваністю та смертністю населення, а общини сестер-жалібниць, які до революції обслуговували городян, міщян та селян були ліквідовані. Декретом Радянської влади у 1920 році про реорганізацію медичної сфери в країні були створені перші медичні школи на підґрунті колишніх курсів сестер-жалібниць.

Історія нашого коледжу бере початок з 21 лютого 1921 року, проте постанови не збереглось, але в архівних документах маються рішення зборів лікарів «Союзвсемедсантруд» (тодішня назва профспілки, де на ІІ з’їзді відмічено, що організовано медпрофшколу, яка готуватиме лікпомів (помічників лікаря). На чолі з військовим лікарем Терешковичем Абрамом Мироновичем організували медпрофшколу лікарі-ентузіасти: Кронік Ісак Соломонович, Папко Аркадій Веніамінович, Татарінов Іларіон Миколайович, Щіголь Давид Йосипович, Глюкман Йосип Абрамович, Йоффе Моісей Моісейович, Жаботинський Михайло Моісейович, Драгі Адольф Адольфович, Романов Яків Євстахович.

Зразок першої печатки медичної школи

Рік школа не отримувала фінансування, а перші кредити були виділені лише у січні 1922 року. Викладачів-лекторів, як тоді їх називали, затверджували на бюро секції профспілки лікарів «Союзвсемедсантруд». Предмети, що викладалися: українознавство (4 години), література (4 години),  економічна географія (4 години), ботаніка (2 години), зоологія (4 години), історія соціальних вчень і Радянської країни (4 години). А з 1925 року з’явилася фізична культура, у 1927 році елементарна математика, латинська медична номенклатура. Навчання було платним: за рік учні сплачували 24-48 карбованців.

Рекомендації до навчального плану

Спочатку заснування у медпрофшколи свого приміщення не було. Заняття проводились ввечері у приміщеннях трудової школи, Запорізької швейної фабрики, а з 1924-1932 років у трьох кабінетах приміщення чоловічої гімназії (сьогодні це машинобудівний університет). Перший випуск лікпомів у кількості 36 осіб відбувся у 1923 році.

Метрика 20-х років

Відомість про призначення стипендії та пайків слухачам школи

Випуски лікпомів по рокам:
1923 р. – 36 осіб;
1924 р. – 16 осіб;
1925 р. – 52 осіб;
1926 р. – 61 осіб;
1927 р. – 46 осіб;
1928 р. – 57 осіб;
1929 р. – 35 осіб;
1930 р. – 38 осіб;
1931 р. – 38 осіб;
1932 р. – 29 осіб;
1933 р. – 51 осіб;
1934 р. – 39 осіб;
1935 р. – 45 осіб – це останній випуск.

За роки існування відділення підготовлено 543 особи лікпомів.

У 1925 році медпрофшкола згідно до постанови Уряду про українізацію переходить на навчання українською мовою. Були організовані курси для вивчення мови. За звітами навчальної частини у 1926-1927 роках основні загальноосвітні предмети викладались українською мовою, спеціальні предмети – не всі, у зв’язку з недостатньою кількістю підручників. Вперше для медпрофшколи у 1925 році було виділено 12 стипендій. У цьому ж році школа отримала кімнату для гуртожитку, де мешкало одночасно 18 осіб (із спогадів тодішнього директора Немзер Розалії Абрамівни). Спали по 2 людини на ліжку. Ліжка використовували ті, що були списані в лікарні, стола не було.

Список лекторів медичних курсів

У березні 1923 року на загальних зборах слухачів школи було одноголосно прийнято рішення узяти шефство над дитячими будинками міста Запоріжжя. Заслуховувались питання про санітарне та гігієнічне шефство над дитячим будинком.

Випис з рішення зборів: «Принимая во внимание, что подрастающее поколение должно быть сильным и здоровым, для того, чтобы непоколебимо стоять на защите интересов трудящихся и строить наше светлое будущее, мы, курсанты, постановили взять под своё шефство все детские дома Запорожья и приложить все усилия в помощи воспитания и улучшения тяжёлой жизни беспризорного ребёнка, нашего будущего поколения» (із спогадів викладача медкурсів Лось Клари Олександрівни).

Заява слухачів медичних курсів

Призначення першого завідувача медичної школи

У вересні 1928 року медпрофшкола отримала приміщення по вул. Жуковського, 48. Майно закладу складало: 7 шаф, 2 столи, 11 лав, 10 стільців, 3 анатомічних стола, 1 годинник. На той час у школі працювали лекторів 7, техперсоналу 3 особи.

Для вступу треба було скласти конкурс-іспит письмово з таких предметів: математика, арифметика, геометрія, алгебра, біологія, фізика, суспільствознавсто, російська та українська мови. Слухачі приймалися віком від 17 до 30 років. Додавалися такі документи: метрика про вік, свідоцтво про закінчення трудшколи, посвідчення про соціальний стан батьків, довідку про стан здоров’я.

Спочатку політики колективізації (1929 рік) «Соціальний склад слухачів і викладачів школа ретельно переглядала: наприклад, були виключені діти кулаків без права голосу, дочка колишнього віце-губернатора, а директор Немзер Розалія Абрамівна була репресована, але реабілітована у 50-х роках.

Засідання активу школи на чолі з директором Немзер Р.А.
(перша зліва)

30-ті роки…

У зв’язку з постановою партії та уряду СРСР було оголошено політику індустріалізації країни і будівництва в місті Запоріжжя першої у Європі ГЕС (Дніпрогесу). Тодішньому директору технікуму Р.А. Коген – Барановій було доручено терміново скласти проєкт реорганізації медшколи, враховуючи перспективи Дніпробуду та Дніпрокомбінату (11.12.1929 р.). 27 січня 1930 року затверджено проєкт реорганізації медпрофшколи в таких напрямках: 2 групи лікпомів, 1 група акушерок та охорони материнства і дитинства. 22 червня 1930 року вийшов Наказ Наркомату освіти УРСР і Наркомату охорони здоров’я УРСР про передачу середньої і вищої медичної освіти до Наркомпросвіти до Наркомату охорони здоров’я.

Для міста були потрібні медичні кадри. З архівних документів того часу:
«У 1932 році будівництво лікарні на 300 ліжок і вимога надати 50 лікпомів. Для санаторію-тубдиспансеру та вендиспансеру – 30 осіб. Розширити нічний санаторій для будівників Дніпробуду на 50 ліжок – 70 лікпомів».

Перед фельдшерсько-акушерською школою (так почали називати медпрофшколу у 30-ті роки) постало завдання збільшити прийом студентів на 3 групи (120 осіб), розширити матеріально-технічну базу на 5 класних кімнат. За новими навчальними планами виділялося 3995 руб. на 1 навчальну групу. У квітні 1930 року у зв’язку з нагальною потребою будівництва Дніпробуду було проведено достроковий випуск медперсоналу в кількості 38 осіб.

Комсомольський актив

Директор фармшколи Гольдштейн Г.М. зі слухачами

У процесі індустріалізації міста Запоріжжя Наркомат охорони здоров’я асигнує кошти для будівництва навчальних корпусів по вул. Джержинського 5, 6. В кінці 30-х, а саме 1937 року фельдшерсько-акушерська школа стає медтехнікумом і замість 3-х років планується 4 роки навчання.

На початку 40-х років у зв’язку з тодішньою зовнішньо-політичною ситуацією випуски фельдшерів і акушерок були прискореними. Одержали екстерном дипломи 472 фельдшери, акушерок – 377  і в 1935 році останній випуск лікпомів – 45 осіб.

“У вогні війни”

Початок війни розколов життя студентів і викладачів на «до» і «після». У перші дні були мобілізовані до лав Червоної армії викладачі та студенти прискореного випуску 1939, 1940, 1941 років. Багато з них хоробро воювали з німецько-фашистськими загарбниками у діючій армії, у тилу ворога партизанських загонах. Під час нацистської окупації міста Запоріжжя медичний технікум, як і ряд інших навчальних закладів області, продовжував працювати.

Свідоцтво про закінчення школи періоду окупації

Частина студентів і викладачів повернулися в навчальні кімнати. Окупанти спробували використати вітчизняну медичну систему освіти зі своєю метою – готувати медичний персонал для брудної роботи у військових шпиталях. Із визволенням Запоріжжя викладачі і слухачі були мобілізовані на фронт без права працювати у медичній сфері. По-різному склалася доля випускників і викладачів. Багато загинуло не отримавши напередодні війни дипломів.

Неотримані дипломи

Довідка періоду окупації

Наш коледж пишається ветеранами – випускниками і викладачами, серед яких Герой Радянського союзу Людмила Степанівна Кравець – випускниця 1941 року. Вона мріяла бути лікарем, але все змінила війна. Отримавши диплом 30 червня 1941 року пішла на фронт. Брала участь у визволенні Білорусії, Прибалтики, Польщі. Навесні 1945 року Гвардії сержант Людмила Кравець воювала вже на території Германії. У журналі бойових дій 63 гвардійського полку, який 16 квітня 1945 року на підступах до Берліну зав’язав жорстокий бій з фашистами, є важливий запис відносно медсестри із Запорізького Кушугуму датований 17 квітня «… Во время атаки выбыл из строя командир авангардной направляющей роты санинструктор. Старший сержант Людмила Кравец взяла на себя командование. Самоотверженно и инициативно, со знанием дела провела атаку, овладела полотном железной дороги и ворвалась на окраину города Затцинга, где закрепилась и организовала круговую оборону». Незважаючи на чергове поранення (п’яте) Людмила бере участь у вуличних боях у Берліні, де і зустрічає Перемогу. Звання Героя Радянського союзу 22-річній бойовій медсестрі із задатками ротного командира буде присвоєно 31 травня 1945 року. За бойові заслуги Людмила Кравець нагороджена багатьма орденами і медалями, серед яких медаль Міжнародного комітету Червоного хреста, встановленої на честь англійської медсестри Флоренс Найтінгейл.

Ольга Петрівна Джигурда, викладач, військовий лікар, підполковник медичної служби, фтизіатр, автор документальних повістей, Кавалер орденів Вітчизняної війни, Трудового Червоного прапору, заслужений лікар УРСР, член Спілки письменників СРСР і УРСР, почесний громадянин міста Запоріжжя, з чиїм іменем пов’язана ціла епоха в медицині і літературі нашого краю.

“Відродження”

14 жовтня 1943 року місто було звільнено. Будинки медичного технікуму по вул. Дзержинського були вщент зруйновані. Заняття проводились у підвалі обласної лікарні у вечірній час, а вдень слухачі і викладачі працювали на відбудові зруйнованих корпусів.

У післявоєнний період з жовтня 1943 року по вересень 1950 року медичний технікум було перейменовано у фельдшерсько-акушерську школу, паралельно функціонувала фармацевтична школа. Директором фельдшерської школи був Злотніков М.С., а фармацевтичної – Гольдштейн Г.М. Важке завдання постало перед колективами цих шкіл: потрібні були професіоналізм, організаторські здібності, а іноді виснажлива праця, мужність, терпіння. Працювали без вихідних, бо у вихідні чекала друга робота на відновленні зруйнованого міста, перш за все Дніпрогесу та залізничного мосту через Дніпро, зруйнованих війною. Разом із відбудовою промисловості була відновлена система охорони здоров’я Запоріжжя та області. В місті знову запрацювали лікарні та аптеки. Виникла нагальна потреба у збільшенні випуску фельдшерів і фармацевтів. З трьох груп фармацевтів фельдшерсько-акушерської школи була сформована самостійна фармацевтична школа у 1945 році. Директор Гольтштейн Г.М. зміг організувати викладацький колектив, підібрав на викладацьку роботу осіб із фронтовиків-медиків, кваліфікованих спеціалістів із шкіл, інститутів, що повернулися з евакуації. Багато сил було витрачено для організації проведення теоретичних і практичних занять. Силами колективу у 1948 році добудували другий поверх корпусів. Слухачі і викладачі 2/3 своїх коштів віддавали для оснащення лабораторій і класних кімнат.

Перший післявоєнний випуск фармшколи

На початок 1948 року господарство школи складало 7 лабораторій, 3 класних кімнати, актова зала, бібліотека з читальною залою, 6 службових кімнат, спортмайданчик і гуртожиток на 18 кімнат, в якій мешкали 150 осіб.

У навчальному 1948-1949 році у фармшколі навчалося 472 особи. Якісна успішність 97,8 % за рік. Дисципліна контролювалася усіма ланками навчально-виховного процесу: радою активу (старости груп), профоргами, комсоргами, класними керівниками у 15 групах, дирекцією, батьками.

Державний іспит з історії

Заняття проводилися у 2 зміни: з 8:00 до 13:05 і з 14:00 до 19:00. Відділення: фармацевтичне – 5 груп (165 осіб), хіміко-бактеріологічне – 6 груп (181 особа), медичних лаборантів – 4 групи (126 осіб). Незважаючи на складні умови перших післявоєнних років школи активно виконували навчально-практичні плани, вели культурно-масову, спортивно-трудову роботу. Із звіту про роботу фармшколи за 1949-1950 роки: «… Трудовая работа – 300 часов, на работу в колхозы – 200 часов, на работы по благоустройству города – 560 часов, на строительство здания школы 2-го этажа – 960 часов. Работают музыкальный кружок (духовой – 60 человек, руководитель Кременецкий, преподаватель пединститута, драмкружок, руководитель Славский, Горовой – Адонина из пединститута; физические секции: легкая атлетика (28 человек), волейбол (67 человек), гимнастика – 18, фото – 25, велосипедный – 10, бокса – 12, лыжи – 13, общая физподготовка – 165, шахматы – 51,  акробатика – 8, штанга – 4. В 1949-1950 учебном году школа получила переходящее Красное знамя за лучшую постановку физического воспитания среди студентов областного совета ДСО «Медик» …».

Гурток хорового співу

До навчально-практичної роботи були особливі вимоги. Із звіту: «Требования к преподавателям:
1. Наличие конспекта к каждому уроку.
2. Посещение директором уроков.
3. Посещение уроков завучем.
4. Председателем методкомиссии, цикловой комиссии.
5. Уроки строго контролировались всеми структурными подразделениями.
6. Преподаватели должны вести уроки доходчиво, научно, с наглядными пособиями».

З 1953 року фармшкола здійснила І випуск санітарних фельдшерів. Більшість випускників фельдшерсько-акушерської і фармацевтичної шкіл 1950-х років були направлені в Закарпаття і Чернівецьку області. Із звіту школи:  «Закарпаття і Чернівецька області увійшли до складу УРСР у 1940 – 1946 роках, тому в цих областях відчувається потреба у медичних спеціалістах для роботи в аптеках і медичних пунктах». Фельдшерсько-акушерська школа 1952 – 1959 роки мала такі відділення: фельдшерське (навчання 2 та 3 роки), акушерське (навчання  2 роки), сестринське – 2 роки, вечірнє і заочне відділення для медичних працівників на базі неповної середньої освіти. Наказ Міністерства охорони здоров’я УРСР від 12 вересня 1955 року за № 447 фельдшерсько-акушерська і фармацевтична школи були об’єднані у Запорізьке медичне училище, директором якого призначили Ганну Микитівну Гладкову – ветерана війни, учасницю бойових дій, лікаря-гінеколога за фахом. Запорізьке медичне училище стало багатопрофільним навчально-виховним закладом. Були організовані 7 відділень: фельдшерське, акушерське, відділення медичних сестер, фармацевтичне, фельдшерсько-лаборантське, фельдшерське (заочне відділення з 3-х річним навчанням) і фельдшерське вечірнє відділення з 2-х річним навчанням для осіб, що не закінчили навчання в медичній фельдшерсько-акушерській школі.

Диплом про присвоєння кваліфікації фельдшера, виданий Веніаміну Самойловичу Голубу, 15 липня 1957 року

У 1957 році фельдшерське вечірнє відділення було закрите. У 1957 – 1959 роках за направленням військкомату організовано спецгрупу військових фельдшерів у кількості 20 осіб. За наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР у 1958 році було відкрито зубо-лікувальне і зубо-технічне відділення з терміном навчання 3 роки. Навчальна база для стоматвідділення створювалася за допомогою міських органів охорони здоров’я і стоматологічних клінік міста Запоріжжя. А саме, у практичному навчанні допомогу студентам зуболікувального та зубо-технічного відділення надавали лікарі-ентузіасти з 2 стоматологічної поліклініки, серед яких треба зазначити: Комарчука М.В., Дрецер І.М., Попову І.О., Ейнгорн А.Я., Параскевич Д.Л., Шаблієнко М.П. та ін.

У 1963 році відділення зубних лікарів було закрито у зв’язку з підготовкою стоматологів в інститутах. Для удосконалення процесу підготовки кваліфікованих спеціалістів-викладачів, що працювали у середніх медичних учбових закладах, Міністерство охорони  здоров’я УРСР організовує проведення Республіканських методичних семінарів на базі деяких медичних училищ, які мають досвід роботи, серед них: Харківське, Дніпропетровське, Київське. Херсонське та ін.

У 1957 році за Наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР № 1660 від 10-20 листопада було призначено провести Республіканський методичний семінар на базі Запорізького медичного училища. Колектив активно готувався до цієї події.

Була організована комісія для зустрічі, розселення, годування делегатів іх розміщення їх в єдиному, на той час, готелі міста Театральному, а транспортом забезпечив обласний відділ охорони здоров’я. План семінару був затверджений завідувачем відділом Міністерства охорони здоров’я УРСР. 1-ий день був присвячений ознайомленню з навчально-матеріальною базою училища. 2-ий та 3-ій дні призначалися для відвідування уроків згідно з розкладом затвердженим директором на семестр з наступним їх обговоренням, обміном досвіду і побажаннями. Із спогадів тодішнього директора Гладкової Г.М.:  «… Оценка данных уроков была положительной. В проведении методического семинара активно участвовал весь коллектив. Приказ Минздрава УССР «За хорошую подготовку и организацию проведения Республиканского методического семинара руководителей медучилищ УРСР, который состоялся в Запорожском медицинском училище, коллективу объявлена благодарность» за подписью министра охраны здоровья УССР П.Щупика …».

Після такого визнання колектив Запорізького медичного училища працює з особливим усвідомленням і відповідальністю. Заняття проводяться у 3 зміни: І – з 8:00 до 13:00, ІІ – з 13:30 до 18:35, ІІІ – з 18:45 до 23:00 (вечірнє відділення). Адміністрація «Строго подходила с требованиями к преподавателям. Требовались планы лекций и уроков, обязательные конспекты. Главное в педагогической практике – урок. Урок традиционно: опрос, лекция или беседа, закрепление пройденного, задание на дом, опрос обязательно у доски и у стола преподавателя, никаких подсказок. Преподаватели больше всего разрабатывали методику опроса, как стержня проводимого занятия. На педагогических советах этому уделялось первостепенное значение» (із звіту роботи ЗМУ за 1956-1957 н.р.).

В училище працювали 4 циклових комісії: загальноосвітня, голова Семененко Г.Г.; загально медична, голова Димова З.М.; клінічних дисциплін, голова Фрадкін І.М.; фармацевтичних, Голова Рева Г.С. Кожна комісія мала узгоджений з адміністрацією піврічний та річний плани, які суворо контролювалися. Велика увага приділялася виховній і гуртковій роботі. Гурткова робота не оплачувалася, крім хорового гуртка. З річного звіту 57-58 років: « … Кружки: литературный, биологический, анатомический, физиологический, терапевтический, хирургический, педіатр, технология лекарственных форм, аналитическая химия, фарм химия, драматический, хоровой. Секции: гимнастическая, волейбол, баскетбол, стрельба, туризм, плавание, велосипедная и шахматная».    
     
В кінці 50 років в Запорізькому  медичному училищі була введена практика проведення науково-практичних конференцій випускників училища, на яких висвітлювалися нагальні питання медицини і системи охорони здоров’я, обмінювалися досвідом, обговорювалися наукові надбання медицини Радянського союзу. Такі конференції надавали студентами і викладачам можливості ділитися сучасним досвідом, модернізувати сферу навчально-виховного процесу.

«Нові досягнення і злети»

З жовтня 1958 року по грудень 1977 року директором медичного училища було призначено Кочетова Сергія Миколайовича, учасника бойових дій, лікаря, полковника медичної служби. На початку 60-х років значно розширюється навчально-практична база училища для занять у 15 лікарнях міста. Зубні лікарі і зубні техніки відпрацьовують технічні навички у 1, 2, 4 стоматологічних поліклініках, значно збільшується бібліотечний фонд, з’являється необхідність у нових приміщеннях та гуртожитку на 400-500 місць. Авторитет ЗМУ постійно підвищується, про що свідчать дані з архіву приймальної комісії: – «…большой конкурс при поступлении на стаціонар принять  300 человек, а заявлений 1332».

У 1961 році була створена спеціальна приймальна комісія, до складу якої входили представники обласної системи охорони здоров’я, обкому КПУ, обкому ВЛКСМ. Для підвищення якості навчально-методичної роботи в училище був організований методичний кабінет, який аналізував, і спрямовував навчально-виховний процес до нових звершень. З архіву ЗМУ: «…нужно переходить к творческим трудам, т.е. рецензировать и писать учебники, делиться опытом теоретического и практического обучения. Методическим комиссиям поддерживать связь теории с практикой, активизировать работу предметных кружков. Ввести новое в учебной практике для фельдшеров – работа санитарами, работа медсестрами, работа фельдшерами, а для фармацевтов работа фасовщика, работа помощника ассистента, работа помощника провизора».

Трудові семестри відзначалися активним різномаіттям заходів роботи. З архівних записів: – «… учащиеся работали в колхозах и совхозах на уборке урожая, на строительстве дамбы, соединяющую старую и новую части города, троллейбусные линии, по благоустройству и озеленении города, сбору металлолома, по самообслуживанию ремонта учебных корпусов и общежития …».

У річному звіті роботи Запорізького медичного училища 1962-1963 роки відзначено, що училище стає базовим і виробляє єдину систему методики викладання на основі аналізу звітів та планів Мелітопольського і Бердянського училищ. Традиція науково-практичних конференцій доповнюється введенням методичних семінарів для викладачів медучилищ області. Зростає матеріальна база: училище отримує новий гуртожиток  на 380 місць, 23 лабораторії, кабінет машинопису, збільшується на 39718 примірників бібліотечний фонд, який обслуговує не тільки студентів і викладачів, а й усіх бажаючих. Бібліотека запроваджує тематичні виставки матеріалів до пам’ятних дат, подій в місті, країні, до дня Перемоги тощо. Щороку збільшується контингент студентів і постійно зростає конкурс на стаціонар: за планом на 10 груп 300 місць, а заяв 881. Знову перед колективом постає питання підвищення методичного професійного рівня викладачів-лікарів. Нововведенням методичного кабінету було впровадження в учбовий процес творчого підходу, а саме проведення уроків-екскурсій, написання рефератів, використання наочності, в навчанні завжди поєднувати теорію з практикою. Була організована «школа передового досвіду». На засіданнях якої обмінюватися новаторськими ідеями для покращення якості навчально-виховного процесу. Пропонувалося виступати у пресі, розробляти приватні методики, створювати разом із студентами наочність.

У 1966-1967 навчальному році з’являється нова спеціальність – санітарний фельдшер.  Колектив, методичний кабінет розробляє нові програми, методичні розробки для санітарних фельдшерів, проводиться обмін досвідом методичних розробок між училищами області.  Поряд з досягненнями існували чимало труднощів, наприклад, кількість учнів з кожним роком зростала, а матеріально-технічна база залишалася без змін. Контролювати практичні заняття було дуже важко через розкиданість їх по місту, бо транспортного засобу училище не мало. Перевірка практики займала багато часу та сил. Крім того студенти проходили державну практику в інших містах: Дніпропетровську, Кіровограді, Донецьку, Полтавській та Західноукраїнських областях. Можливості встановлення зв’язку і контролю з подібними базами здійснюється через письмові запити або телефонні перемовини, і це ще більше утруднювало навчальний процес. Але труднощі і психологічна напруга  завжди долалися оптимізмом усього колективу, активною спортивно-масовою і виховною роботою. З архіву ЗМУ:  «… щоб урятувати людей від хвороб медпрацівник будь-якого профілю повинен бути сам здоровий. Спорт – здоров’я. В училище добре розвинена спортивно-масова праця. У 50-60-70-80 роках головну роль у фізичному вихованні здійснювали вчителі: Тиріна О.О., суддя Республіканської і всесоюзної категорії Федець М.І., Дубіні І.М., Степаніщев В.П. команди ЗМУ брали участь у Всесоюзних змаганнях з легкої атлетики у Ленінграді. Кожного року проводилися міські. Обласні змагання на майданах «Спартак», «Стріла» Свого спортивного майданчику не було. Багато підготовлено значкистів ГТО, розрядників, кандидатыв у майстри спорту, наприклад, значкистів ГТО І ст – 22 особи, ІІ ст – 92 особи (обласний архів)». Традиційними стали між училищні змагання з різних видів спорту: стрільба, баскетбол, шахи, настільний теніс, волейбол, гімнастика, легка атлетика. Наснагу і оптимізм у напружений  навчальний процес вносили не тільки спортивні  змагання, а й високий рівень організації художньої самодіяльності. Студенти різних спеціальностей із задоволенням займалися хоровим співом, танцями, організовували художні читання, брали участь у КВК, до значних дат влаштовували концерти, які супроводжувалися духовою та струнною музикою і викликали захоплення студентів, колективу, а також гостей училища. У вільний від навчань час працюють творчі гуртки. Став традицією конкурс «Алло, ми шукаємо таланти». Кожного року проводились Новорічні маскаради, адміністрація виділяла кошти на призи та подарунки. Святкові концерти до 1 та 9 травня до Нового року проходили у клубах міста ім.. Дробязко, Шевченка, а кращі з кращих виступів художньої самодіяльності у театрі ім. Щорса. З архівних документів ЗМУ того часу: – « … під керівництвом класного керівника Горпинич А.С. студенти групи зубних лікарів показали фантастичну сценку «Політ у космос», син класного керівники Саша Горпинич уособлював новій 1961 рік, дзвінким хлопчячим голосом промовив: «Я втілюю тисячорічну  мрію людства про політ людини в небесну далечінь». Над сценою пролетів макет космічного корабля, космонавти і вчені мужі на сцені. Глядачі переповненого театру ім. Щорса піднялися і захоплено кричали: «Молодці! Браво!». Професійні артисти присутні в театрі були вражені талановитістю студентів-зубних лікарів … ». «… група зубних техніків, де класним керівником була Димова З.М., захопила усіх своїми танцями. Багато з них поповнили балетну трупу театру ім. Щорса …». « … чудовою традицією колективу ЗМУ стали зустрічі зі студентами закордонних країн (Болгарія, В’єтнам, НДР). Особливо сердечною і хвилюючою була зустріч з Кубинськими студентами у клубі ім. Шевченка, це був злет, єднання молоді».

Святково і зворушливо проходили літературні вечори присвячені Шевченко, Пушкіну, Єсеніну та ін.. Час минає, багато змін принесли 70-80 роки. Випуск зубних лікарів і зубних техніків був зупинений у 1973 році, але збільшився набір на акушерське, санітарно-фельдшерське і відділення фельдшерів-лаборантів. З відкриттям фармацевтичного факультету в Запорізькому медичному інституті закрито було фармацевтичне відділення, на якому за 41 рік своєї роботи була створена прекрасна матеріальна база: велика фармацевтична лабораторія, аптека, апаратурне оснащення, художні схеми, таблиці, альбоми. Все це протягом десятиліть збирала і зберігала завлабораторією Рева Г.С. На фармацевтичному відділенні випускалася змістовна і наочна стінна газета «Медик», відображалися всі новинки фармації. Всього з 1944 по 1985 роки було випущено 2698 фармацевтів. За Наказом и постановою Міністерства охорони здоров’я України Запорізьке медичне училище перестало бути базовим (80-ті роки). Усі медичні училища Запорізької області підпорядковуються Херсонському медучилищу, яке стає базовим. І це викликає багато незручностей. З 1987 року директором ЗМУ призначено колишнього випускника Шейченко Ю.А., лікаря-уролога за фахом, завідувачем навчальною частиною стає Макаренко І.П. Головною метою роботи ЗМУ цього періоду було поєднання навально-виховної роботи з прискореним будівництвом нових корпусів гуртожитку по вул. Оріхівське шосе 14, які зусиллями викладачів і студентів були побудовані протягом 10 місяців, замість 3-х років. З архівних документів того часу:  «. . . акушерская группа 30 человек прошла предварительно без отрыва от учебы подготовку по штукатурному мастерству, а медсестры – малярному делу. Все учащиеся и преподаватели строго по графику ежедневно выходили на стройку, выносили строительные отходы, мыли окна, двери, красили, клали паркет, грузили и разгружали перевозимые из старых корпусов по ул. Дзержинскоко, 5, 6 в новое здание по ул. Ореховское шоссе, 14 мебель аппаратуру, книги из библиотеки. Юношей было мало, всю трудную работу выполняли девушки. Особо выделялись на стройке преподаватели: Видишева, Воронова, Гарпинич, Гринь, Макаренко, директор Шейченко. Заместитель по хозчасти Рубцов, Шульман, Степанищев стеклили окна, проводили водопроводные трубы, оборудовали пищеблок . . .». Працювали у ІІ зміни: І зміна після уроків з 13.00, ІІ – вранці з 8.00 до 13.00. заняття велися за скороченим графіком, але нарікань по зриву занять і пропусків не було. Навпаки державні і перевідні іспити пройшли успішно.

1 вересня 1980 року почався новий етап в історії медичного училища. Першокурсники увійшли до нових кабінетів і лабораторій, які треба було ще оснащувати. Після навчальних занять студенти різних курсів облаштовують територію та кімнати гуртожитку. Саме з переїздом на Оріхівське шосе, 14 започатковується славна традиція озеленення території училища і гуртожитку. Зараз усім приємно і просто пройти березовою алеєю, яку медсестри на чолі із завідувачкою медпунктом, колишньою випускницею, Боровик С.Д. насадили у позаурочний час.

У день знань біля нового приміщення училища

А яка чудова ялинкова «варта» прикрашає центральний вхід! На святкування 35-ї річниці Перемоги ветерани війни і праці училища урочисто заклали пам’ятний камінь на честь загиблих у війні викладачів і студентів та виступили з пропозицією створити музей історії училища.

Облаштування території навколо училища

Витяг з протоколу засідання педагогічної ради № 7 від 29.04.1983 року «… Слушали: информацию директора училища о необходимости создать музей медицинского училища. Постановили: 1. Создать музей истории боевой и трудовой славы. 2. Назначить директора на общественных началах преподавателя Т.Ф.Черняк. 3. Создать совет музея в составе 8 человек: Дымова ЗМ, Горпинич А.С., Макаренко И.П., Вертоголов И.И., Лаврентьева О.Ю., Сытникова М. (1 с/ф), Приходько Н. (1 ф/л), Овчинникова Е. (1 фарм). 4. Выделить комнату 30-50 м² и подсобное помещение для хранения фондов (кабинет № 29)».

Викладачі і студенти працювали в архівах міста й області, збираючи інформацію, документи, факти, спогади ветеранів. Велося активне листування з колишніми випускниками та ветеранами. Фонди музею щороку поповнювалися, і 29 кабінет став замалим. Музей було перенесено на 4 поверх гуртожитку, а 7 лютого 1986 року музей зареєстровано в обласному управлінні культури і отримано паспорт народного музею «Бойової і трудової слави Запорізького медичного училища».

Експозиція музеї бойової і трудової слави

Інтер’єр музею

Патріотично-виховна робота завжди починалася з музею, екскурсії до якого проводили викладачі суспільних дисциплін. Треба зазначити, що у 80-90-ті роки гуртожиток стає центром гурткової роботи. З архівних документів училища: «… в училище работают творческие кружки. В свободное от занятий время студенты под руководством Будько В.Г. готовят из соломки различные художественные украшения. Этот кружок называется «золотая соломка». Лучший кулинар медучилища, заведующая отделением Мартыновская А.А. руководит кружком «Хозяюшка». Научиться шить и вышивать могут в кружке «Мальва», которым руководит преподаватель Король С.В. …».

До річниці Перемоги закладання  пам’ятного знаку

Гуртожиток

Стало доброю традицією проводити конкурси на кращого за професією, які зараз називаються презентаціями професій. Часто проводилися «вогники», впроваджувались дискотеки. Неодноразово гостями училища були поети Петро Ребро, Борис Бездольний, письменник Володимир Лютий. А екскурсії по місту та області до Москви, Білорусії, Прибалтики, у Карпати згуртовували колектив студентів та викладачів, які повертаючись з новими емоціями, силами і враженнями активно включалися в опанування нового в навчальному процесі.

Науково-технічний прогрес увірвався у всі сфери життя й особливо медицини. З архівних записів: «… новым элементом в процессе обучения в те годы было внедрение кибернетики. Завуч Гринь В.Я. прошла курс основ кибернетики и читала этот курс учащимся старших групп на общественных началах, преподавала коллегам училища …».

Змінювалися керівники, а навчально-виховний процес ішов у ногу з часом і збагачував свій досвід надбаннями науки і техніки.

Усього 1 рік директором медучилища був Петрихін В.П., а завідувачем навчальною частиною Журавльова Л.Н., яку 8 січня 1990 року на загальних зборах колективу було обрано директором. Журавльова Людмила Никифорівна лікар-педіатр за фахом. Почала свій трудовий шлях дільничним лікарем, далі – викладач педіатрії. 20 років була завідувачем вечірнього відділення, до обрання директором. За 24 роки на цій посаді директор зуміла організувати і згуртувати колектив викладачів та співробітників медучилища для якісного виконання навчально-виховного процесу.

Журавльова Людмила Никифорівна

Незважаючи на складні соціально-політичні умови перебудови, Журавльова Л.Н. продовжувала процес зміцнення матеріально-технічної бази. Було придбано: необхідний начальний інвентар, меблі, апаратуру, і навчально-виховний процес у кризовій ситуації продовжувався в новій якості. Формуються і оновлюються комп’ютерні класи, відновлено набір зубних техніків на денне та вечірнє відділення, зберігаються всі медичні профілі: фельдшера, медсестри, санітарн фельдшера. Училище знову стає базовим. На колектив покладена місія бути навчально-методичним центром для колективів Бердянського, Мелітопольського, медучилищу № 2 , залізничного училища. У 1997 році відбулося об’єднання медучилища № 1 і медучилища № 2 у єдине базове училище.

В оновленій експозиції етно-музею

Презентація нової експозиції у музеї бойової і трудової слави коледжу

У процес навчання впроваджуються нові форми і методи, що дозволяють поглиблювати, покращувати та закріплювати матеріали, які вивчаються. Головною формою навчання стала лекційно-семінарська і професійна практика. Велика увага приділяється самостійній роботі студентів і тому бібліотека стає важливим помічником у цьому. Поповнюється бібліотечний фонд, з’являються магнітофонні записи, аудіо.. відео фільми тощо. Для перевірки знань студентів вводиться тестування, конкурси-семінари за професіями.

Засідання педагогічної ради

З 1990 року колектив медучилища підготував кваліфікованих спеціалістів: фельдшерів – 653, сестринська справа – 216, лаборантів-діагностів – 320, стоматологів-ортопедистів – 265, акушерів – 29, випуск вечірнього відділення сестринська справа 1195, стоматологів-ортопедистів 116. Творчо та на високому теоретично-практичному рівні проводять заняття викладачі суспільних наук Морозова І.Т., Красносельська О.В., Зіньковська М.Л., Мартиносвська Г.А. (завідувачка відділенням неклінічних дисциплін, читала курс «Техніка лабораторних робіт», «Фармакологія). Курс біохімії читала викладач Толмосова Н.М. Місюра О.Г. читала медичну паразитологію, колишня випускниця ЗМУ, яка приймає активну участь в роботі профспілки. Мисіна А.М. викладач ГЛРУ латинської мови, Варавка І.П. завідувач відділення «Лікувальна справа», веде курс теорії загального догляду, Молчанова С.М., викладач терапії, Древетняк В.В., викладач хірургії, Резнікова Г.О., викладач педіатрії, Дятлова Н.О., викладач нервових хвороб, Купа О.І., акушер-гінеколог, Данилова Л.Л., викладач анатомії, Вертоголов І.І., викладач ПВМТ, Кушніренко Н.М., викладач хірургії, Голубович Т.П., викладач фармакології, Наливайко Н.І., викладач фармацевтичної хімії, Зайцев Ю.І., викладач фізичної культури, Гуріна Ю.С., викладач лікувальної фізкультури, Пуркач І.Г.. викладач аналітичної хімії, Ратушна В.М., викладач мікробіології, колишня випускниця медучилища, Бабаєва Г.І., кращий лаборант, випускниця ЗМУ 1967 року. Всього викладачів – 183. Із них штатних – 64, сумісників – 40, погодинники – 79.

Колектив викладачів, співробітників, студентів високо свідомо, організовано, з якісними показниками, гідно зустрічає 75-річницу свого училища.

«Через роки в день сьогоднішній»

Сьогодні Запорізький медичний фаховий коледж – сучасний багатопрофільний навчальний заклад, у якому навчаються професіям медичної сестри, зубного техніка, фельдшера, акушерки, фармацевта, лаборанта.

Плідно працюють курси з підготовки до вступу в навчальні заклади громадян України з української мови, біології, хімії, ліплення (для зубних техніків).

Матеріально-технічна база нараховує 75 кабінетів і лабораторій у навчальному корпусі та більше 35 на практичних базах; актовий, спортивний, тренажерні зали, комп’ютерні класи; 9-ти поверховий гуртожиток на 500 місць, спортивний майданчик. Усі кабінети оснащені сучасним обладнанням: комп’ютерами, телевізорами, забезпечені макетами, муляжами, моделями, фантомами, навчання у яких максимально наближеним до кабінетів лікувальних установ міста. Працює комп’ютерна мережа з підключенням до інтернету, створено власний сайт із докладною інформацією про коледж.    

У коледжі створений та відкритий для відвідування студентами музей «Бойової і трудової слави», етно-музей «Світлиця», музей історії медицини. Сучасна бібліотека коледжу діє як інформаційний та просвітницький центр. Електронний фонд бібліотеки має повнотекстові ресурси підручників, посібників та художньої літератури  за програмою, затишна читальна зала. Завідує бібліотекою Г. Сидєльнікова.  

Експозиція етно-музею «Світлиця»

Предмети побуту етно-музею «Світлиця»

Г. Сидельнікова, завідувач бібліотеки. Книжкова виставка «Видатні медики України.

Бібліотека

Читальна зала

Але стіни далеко не все. Історію творять люди. Ми пишаємося нашими колишніми випускниками. Для багатьох з них наш навчальний заклад став першою стартовою сходинкою на шляху до вершин медичної науки, управлінської діяльності, практичної охорони здоров’я. Серед них Р.М. Портус – доктор медичних наук, довгий час очолював інститут післядипломної освіти лікарів; Г.А. Підлужний – доцент кафедри урології академії післядипломної освіти лікарів; А.Д. Серебряков – завідувач відділення переливання крові обласної клінічної лікарні; Б.М. Волосюк – головний лікар Запорізької басейнової лікарні; А.М. Комарчук – завідувач ортопедичного відділення 7 міської стоматологічної поліклініки та багато інших.

Все починається з викладача-професіонала. Навчальний процес коледжу забезпечує колектив висококваліфікованих лікарів-викладачів. Серед них працівники практичної медицини, кандидати медичних наук, викладачі вищої та першої категорії, старші викладачі, викладачі-методисти.

Пам’ять людська всесильна. Вона завжди повертає нас в минуле. Давайте згадаємо тих, хто зробив вагомий внесок в історію коледжу Г. Єраньян, А. Пуляєв – заступники директора з навчально-виробничої роботи, Г. Мартиновська – завідувач відділення неклінічних дисциплін, М. Мальчук – заступник директора з навчальної роботи, В. Грінь, Л. Жданова …

На жаль, імена всіх вписати немає можливості, але кожен з них зробив свій внесок в історію коледжу, а ми, «дивлячись в минуле, залишаємося з непокритою головою» (Б. Шоу).

Розповідь про сьогодення…

У 2018-2019 навчальному році з  метою підвищення якості навчально-виховного процесу в коледжі провели:

• акредитацію 6 освітньо-професійних програм: Лікувальна справа, Сестринська справа, Акушерська справа, Лабораторна діагностика, Фармація, Промислова фармація, Стоматологія ортопедична;
• 2020-2021 н.р. у повному обсязі створена навчально-методична база дисциплін у форматі дистанційного навчання;
• розроблена система підготовки здобувачів освіти до складання кваліфікаційного інтегрованого іспиту Крок М та підвищення якості знань студентів щодо набуття спеціальних компетентностей фахового молодшого бакалавра;
• коледж отримав у 2021 році ліцензію щодо впровадження освітньої діяльності за рівнем профільної загальної середньої освіти за освітньо-професійними програмами: Лікувальна справа, Сестринська справа, Акушерська справа, Лабораторна діагностика, Фармація, промислова фармація, Стоматологія ортопедична.

Реформа системи охорони здоров’я вимагає вдосконалення роботи по підготовці медичних працівників на рівні світових стандартів, методів навчання, підвищення технічного забезпечення, наочності. Не існує засобів, методів навчання і виховання на всі сторіччя. Кожна епоха ставить перед суспільством нові цілі, висуває нові вимоги, а також вимагає відповідних підходів.

Кваліфікований навчальний процес в коледжі забезпечують досвідчені фахівці. Викладацький склад постійно поповнюється новими молодими кадрами. Повертаються у свою Альма-матер колишні випускники. Впроваджуються нові форми і методи викладання: інформаційні лекції замінюються лекціями-презентаціями, що дає можливість продемонструвати студентами на екрані техніку виконання практичних навичок, хід операцій. Для контролю знань та вмінь студентів використовуються інформаційно-комп’ютерні технології; збірки відеоматеріалів з відомих професійно спрямованих телепрограм: «Планета Земля», «Ваше здоров’я» тощо.  Кожна циклова комісія в традиційній тиждень циклової комісії, в дні відкритих дверей проводить методичний вернісаж – створення навчально-методичної документації, творчих робіт студентів. Для того, щоб вирішувати нові навчальні задачі необхідний високий педагогічний потенціал. Так, в коледжі, вивчений, узагальнений і розповсюджений передовий досвід більше 30 викладачів. Досвід роботи цих викладачів використовують не тільки пед. колектив нашого коледжу, але й колективи медичних коледжів Запорізького регіону.

За ініціативою адміністрації всі викладачі пройшли курси за програмою «Комп’ютер в освіті». Створена активно-консультаційна група по інноваційно-комп’ютерним технологіям навчання. Планується створення єдиного центру і управління по питанням пов’язаним з інформаційними технологіями.

Методичний кабінет є центром педагогічних ідей, центром обміну досвідом роботи, школою педагогічної майстерності, наукової дослідницької роботи студентів і викладачів. Саме тут докладається багато зусиль, щоб кожний викладач опанував методи творчої педагогіки, яки б сприяли реалізації навчально-виховного процесу з урахуванням індивідуальних нахилів, інтересів, особливостей характеру кожного студента. Методичну роботу в коледжі тривалий час очолює методист вищої категорії Е. Щусь.

Сучасна клінічна практика вимагає від медичних спеціалістів володіння сучасними технологіями догляду за пацієнтами та надання медичних послуг відповідно до європейських стандартів. Тому не випадково стоїть питання як підвищити якість підготовки спеціалістів. В коледжі створена система практичної підготовки молодшого медичного спеціаліста. В цьому питанні, насамперед, увага приділяється якості проведенню практичних занять, матеріально-технічній базі. Для проведення навчальних практичних занять та виробничих, переддипломних практик за коледжем закріплені більше 35 лікувально-профілактичних установ міста Запоріжжя та області.

Діапазон прийомів та методів активізації практичного навчання досить широкий. В медичному коледжі розроблені алгоритми по техніці виконання маніпуляцій, які дають можливість імітувати реальні умови виконання цієї роботи в практичній охороні здоров’я. В коледжі обладнані кабінети за вимогами сьогодення. Так, хірургічний блок складається з навчального кабінету, передопераційної, операційної зал. Такий підхід допомагає студентам не тільки адаптуватися в клініці, досконало оволодіти комплексом практичних навичок, а й відчути себе за тих людей, яких доведеться лікувати.

Розроблено та втілено концепцію: «Системний підхід формування у студентів усвідомленої потреби працювати в лікувальних закладах країни, як спеціалістів сучасного формату, в умовах реформування медичної галузі».

У співавторстві з інтерактивною групою заступників директорів лікувальних закладів з медсестринcтва та медичних керівників практики створено інформаційний ресурс (Web-сайт (блог) структурного підрозділу КЗ «ЗМФК» ЗОР з виробничої та переддипломної практик.

Розроблено власні підходи та методики щодо організації, методичного забезпечення і контролю самостійної роботи студентів. Важлива складова підготовки студентів – залучення їх до пошуково-дослідницької роботи в гуртках.

Налагоджена чітка система проведення виробничої та переддипломної практики та контролю за її проходженням. Вибір місця – невипадково. Студенти направляються на практику по сумісній домовленості з керівництвом баз і з урахуванням можливостей і побажань студентів. Керівництво коледжу володіє інформацією про місця роботи випускників, їх посади.

В коледжі працюють 12 гуртків: «Інфекціоніст», «Педіатр», «Акушерка», «Фармацевт», «Формула здоров’я», «Phito vita», «Естетична реабілітація», «Діагност», «Майбутній спеціаліст» тощо. Пошуково-дослідницька робота студентів оцінюється на щорічних внутрішньоколеджних і регіональних конференціях, які проходять під рубрикою «Пошук, знахідки, відкриття». Неодноразово студенти та викладачі були нагороджені грамотами та дипломами за сучасний підхід до виконання пошуково-дослідницької роботи.

З метою виявлення рівня професійної підготовки випускників до самостійної роботи з кожної спеціальності сумісно з представниками практичної охорони здоров’я щорічно проводяться конкурси «Кращий за фахом».

Не існує способів і методів виховання на всі віки. Кожна епоха ставить нові цілі, висуває нові вимоги. Виховна робота в навчальному закладі розглядається як чітка система, як цілісний педагогічний процес формування і розвитку майбутнього спеціаліста і громадянина України. Національне виховання в коледжі є пріоритетним напрямком і основна задача педагогічного колективу. Відомо, що виховують  і навчають не програми, підручники, навчальні плани, а особистість вихователя і викладача. Цілеспрямовано в цьому напрямку працює методичне об’єднання кураторів груп та вихователів, якою керує В. Борисова. Вона – випускниця нашого коледжу, учасник бойових дій в Афганістані. Нагороджена орденом княгині Ольги.

Коледж пишається студентами – учасниками олімпіад, конкурсів, різних рівнів: республіканський конкурс з української мови імені Петра Яцика,  Всеукраїнська конференція «Україна понад усе», обласний конкурс творчості патріотичного спрямування «Спадщина», «Призовник», «Я – україночка» тощо.  Завжди цікаві міні-диспути, круглі столи, семінари. Налагоджена в коледжі й волонтерська робота – це збір медикаментів та виробів медичного призначення, одягу, харчових продуктів бійцям 55 артилерійської бригади; благодійні акції «Напиши листа герою», «Великодній кошик для бійців», «Оберіг для воїна».

Приділяється велика увага студентському самоврядуванню, проведенню семінар-тренінгів «Лідер – 1», «Лідер – 2», створена рада профілактики правопорушень. Психологічною службою разом з викладачами коледжу проводиться психодіагностична робота серед студентів.

У коледжі практикуються зустрічі-збори студентів і батьків з адміністрацією, на яких виробляються спільні напрямки роботи сім’ї і начального закладу.

Створена в колективі система виховної і навчальної роботи, яка збагатила колектив новими традиціями, формами та методами виховної роботи, об’єднала студентів та викладачів у творчу спільноту і поставила цілі: «Тобі довіряють, на тебе сподіваються, тебе поважають».

Стали традиційними в коледжі свята: День знань, День медичного працівника, День вчителя, вручення дипломів…

День здоров’я на дитячій залізниці 90-х років

День здоров’я

Благодійна акція “Святий Миколай”

Козацькі вечорниці

Зустріч студентів з отаманом Бородінського полку ім. Сагайдачного Е.О. Гладким

Участь в акції «Подаруй дитині усмішку»

Студентська пора найщасливіша у житті людини. Після напружених занять так хочеться домашнього затишку. Для більшості студентів гуртожиток став новою домівкою на роки навчання. Адміністрація коледжу докладає чимало зусиль, щоб належно утримувати побутові умови студентів. Для рішення проблем в гуртожитку створена студентська рада.

Студентська рада 90-х років

Завдяки творчості та ентузіазму вихователів гуртожитку О. Гладиш і С. Куликовій студентська рада працює чітко та злагоджено. Ними розроблене Положення про конкурс на кращу кімнату. Для студентів створені навчальні кімнати, де студенти мають змогу готуватися до занять. Проводяться додаткові консультації з різних навчальних дисциплін у вечірній час. Цікаво і змістовно молодь проводить своє дозвілля: в гуртожитку відбуваються тематичні вечори, працюють гуртки, клуби за інтересами, спортивні секції. Усі загальні приміщення гуртожитку мають своє особливе оформлення, що створює домашній затишок і в цьому велика заслуга співробітників гуртожитку на чолі з завідувачем гуртожитку М. Касаткіною.

В. Травян, комендант гуртожитку 90-х років (перша зліва)

М. Касаткіна, завідувач гуртожитку

Педагогічний колектив створив єдину навчально-виховну структуру: викладач – куратор групи – вихователь гуртожитку – завідувач відділення – заступник директора з виховної роботи.

2021 навчальний рік … колектив, випускники зустрічають 100 річний ювілей своєї Альма-матер

За успіхи в методичній, науковій і виховній роботі комунальний заклад «Запорізький медичний фаховий коледж» Запорізької обласної ради за останні три роки був нагороджений відзнаками:

Подяки:

• ДУ «Запорізький обласний лабораторний центр України» подяка за активну громадську позицію та вагомий внесок у якісну підготовку та проведення Всесвітнього Дня здоров’я» 07 квітня 2019 року;
• Подяка Голови Запорізької обласної ради «За сумлінну працю високий професіоналізм, відданість справі, вагомий внесок у справу надання медичної допомоги людям хворим на діабет та активну участь у медико-соціальної якості «День діабету», 26.12.2019 року № 571-н;
• Подяка ТВО військової частини ПП ВО 105 підполковника Немінського І.В. «За духовне збагачення військовослужбовців з залученням їх до мистецтва в ході надання концерту з нагоди святкування Дня сухопутних військ Збройних сил України, 2018;
• Подяка Запорізького обласного відділення Дитячого фонду України «За активну участь в акції «Щаслива усмішка дитини» до Пасхальних свят для дітей-сиріт».

Грамоти:

• Почесна грамота Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації, 2017 рік «За значний внесок у підготовку висококваліфікованих молодших спеціалістів з медичною освітою, педагогічну майстерність, високий професіоналізм та відданість справі», вересень 2017 року;
• Почесна грамота Департаменту охорони здоров’я  Запорізької облдержадміністрації, 2019 «За значний внесок у підготовці медичних кадрів, проведення тренінгів щодо профілактики серцево-судинних захворювань, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, відданість справі, активну громадську позицію та за підсумками роботи галузі охорони здоров’я», 2018;
• Почесна грамота від Запорізькій області організації товариства «Червоного хреста, 2013 «За значний внесок у справу милосердя, гуманізму, за небайдужість і людяність, за плідну співпрацю Товариства Червоного Хреста», 2013.

Плани на майбутнє

Ознайомившись із 100-річною історією нашого коледжу, можна цілком відповідально зазначити: незважаючи на те, що становлення і розвиток нашого навчального закладу проходили у складні часи в історії нашої держави і пройдений ним шлях був справді важким й насиченим, він завжди гідно виконував свою головну місію – формування професійної та соціальної компетентності студента, виховання висококваліфікованих фахівців, які успішно реалізували свій професійний потенціал, могли б критично та аналітично ставитись до різних життєвих проблем і знаходити раціональні шляхи їх вирішення. Крокуючи у майбутнє наш коледж є динамічною структурою, яка стрімко розвивається, чітко усвідомлює свою мету, і має всі можливості для забезпечення системи охорони здоров’я міста, регіону та області фахівцями-професіоналами.